Галина Воробей взяла участь у зустрічі з бізнесом у межах проєкту «Діалог влади та бізнесу»

Заступниця начальника Головного  управління ДПС у Житомирській області Галина Воробей взяла участь у зустрічі з бізнесом у межах реалізації проєкту «Діалог влади та бізнесу».

Захід відбувся в Житомирській обласній військовій адміністрації на тему: «Забезпечення екологічної безпеки в регіоні», за участі заступниці начальника Житомирської ОВА Наталії Арендарчук, керівників місцевих органів виконавчої влади області. 

Екологічний податок – це обов’язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів різних викидів, скидів, розміщення відходів у довкіллі. Екологічний податок сплачують особи, які здійснюють (п. 240.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ):

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Однак щодо викидів вуглекислого газу (СО2) екологічний податок сплачується лише, коли обсяг викидів перевищує 500 тонн на рік. Щодо інших забруднювачів таких лімітів немає;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів. Виняток – розміщення окремих видів відходів на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання як вторинної сировини (див. нижче про неплатників);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені), а також їхнє тимчасове зберігання у виробників понад ліцензійний строк.

Платниками податку можуть бути всі суб’єкти господарювання: починаючи з підприємств, фізосіб-підприємців (ФОП), представництв нерезидентів і закінчуючи бюджетними установами.

Протягом 2024 року до бюджетів усіх рівнів платники екологічного податку спрямували 56,9 млн грн, що на майже 7,8 млн грн, або на 16 відсотків більше ніж у аналогічному періоді 2023 року. 

Крім того, відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ, якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.