Особливості оподаткування спадщини

В Головному управлінні ДПС у Житомирській області інформують.

Оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Відповідно до підпункту «а» п.п. 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини чи подарунка, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО 5 відсотків (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 та 18 відсотків зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації.

У разі отримання спадщини у 2023 році, граничний термін подання декларації - до 1 травня 2024 року.

Податкову декларацію необхідно подати до податкового органу за місцем своєї податкової адреси. У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

У разі отримання малолітньою чи неповнолітньою дитиною спадщини (подарунку), батьки, усиновителі чи опікуни повинні подати податкову декларацію від імені дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.

Так, відповідно до п. 179.6 ст.179 Податкового кодексу України, обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих малолітньою чи неповнолітньою особою.

Відповідно до п. 99.2 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. 

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх дітей у разі невиконання грошових зобов’язань несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.