Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua
diya Єдиний державний
вебпортал електронних послуг
Ключові слова

Щодо термінів «банківські операції» та «банківські послуги»

опубліковано 05 березня 2021 о 10:13

Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє про таке.

Національний банк листом від 30.12.2020 № 57-0009/80572 (далі - Лист НБУ № 57-0009/80572) не надавав роз'яснень щодо терміну «банківські операції». Зазначеним листом Національний банк лише надав відповідь Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) на порушене міністерством питання «чи є онлайн оплата за товари (послуги) через Приват24, Ощад24, Монобанк, Liqpay тощо банківськими операціями».

Водночас зауважуємо, що стаття 48 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон про банки) встановлює обмеження щодо діяльності банків, що стосуються здійснення ризикової діяльності, діяльності у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам'ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника тощо. Вимоги статті 48 Закону про банки не стосуються питання порушеного Мінекономіки.

Щодо термінів/понять «банківських операцій» та «банківських послуг».

Законодавство не містить визначень термінів «банківські операції» та «банківські послуги».

Разом з цим, перелік банківських послуг визначений статтею 47 Закону про банки. Так, до банківських послуг належить: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

«Банківські операції» за своєю суттю є конкретними діями (операціями, транзакціями), що, здійснюють банки надаючи банківські послуги, перелік яких визначений статтею 47 Закону про банки.

Щодо належності систем дистанційного обслуговування/сервісів банків до платіжних інструментів.

Платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби (стаття 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України)). Тобто, платіжний інструмент є лише інструментом, який дозволяє ініціювати переказ коштів.

Система дистанційного обслуговування — це система типу «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інша система дистанційного обслуговування, яка на підставі дистанційних розпоряджень клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в договорі між банком та клієнтом, здійснення операцій за рахунком клієнта (глава 10 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, із змінами).

Термін «сервіс» законодавством не визначений. Разом з тим, до «сервісу» можна віднести певну послідовність дій банку, що надає платникам комфортні умови для здійснення переказу коштів з їх рахунків або користування іншими послугами. У зв'язку з чим, на нашу думку, до «сервісу переказу коштів» можна віднести сервіс банку, що надає можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема дистанційно.

Слід зазначити, що в системі дистанційного обслуговування або сервісі переказу коштів застосовується певна послідовність дій, визначена правилами/порядком банку, для Ініціювання переказу коштів з банківського рахунку з використанням певних платіжних інструментів.

Отже, системи дистанційного обслуговування та сервіси банків не є платіжними інструментами в розумінні законодавства.

Враховуючи вищезазначене, недоцільно ототожнювати поняття «система дистанційного обслуговування», «банківські операції» та «банківські послуги».

Щодо обов'язкових реквізитів у документах, що надаються клієнтам систем дистанційного обслуговування/сервісів банків.

Маємо зазначити, що визначення терміну «розрахунковий документ» міститься в Законах України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі — Закон про переказ коштів) та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО). Проте, їх визначення відрізняються.

Відповідно до Закону про переказ коштів розрахунковий документ є документом на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно із Законом про РРО розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

В Системі «Приват 24» після здійснення операції, зокрема з оплати товарів або послуг, є можливість отримати розрахунковий документ в розумінні Закону про переказ коштів (далі - розрахунковий документ Приват 24), на підставі якого був ініційований переказ коштів та який містить обов'язкові реквізити передбачені статтею 51 Закону про банки (пункти 2.3.1.2.4 та 1.1.3.2.12 Умов та правил надання банківських послуг АТ «КБ «ПриватБанк»)

Щодо розробки алгоритму дій споживачів у випадку недобросовісного виконання своїх зобов'язань торгівцями.

Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, який, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (стаття 2 Закону України «Про Національний банк України»). Функції Національного банку України, визначені статтями 6, 7 Закону України «Про Національний банк України», не передбачають розробки алгоритму дій споживачів у випадку недобросовісного виконання своїх зобов'язань торговцями.

Разом з цим зазначаємо, що розрахунковий документ Приват 24 містить електронний підпис. Відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону про переказ коштів електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа на переказ. Згідно з частинами З, 4 статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон про ЕДП) електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Відповідно до частини З статті 12 Закону про ЕДП захист прав користувачів електронних довірчих послуг, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом та Законом України «Про захист прав споживачів».