Про особливості відшкодування ПДВ під час дії воєнного стану в коментарі медіа розповіла заступник начальника відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Житомирській області Інна Фамілярська.

Відповідно норм Податкового кодексу України (ПКУ), якщо за підсумками місяця утворилося від’ємне значення з ПДВ, платник може обрати один із варіантів спрямування такого від’ємного значення:

- зарахувати в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ;

- заявити бюджетне відшкодування(отримати кошти на банківський рахунок або зарахувати у сплату окремих загальнодержавних податків і зборів);

- перенести до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) під час дії воєнного стану – важливий механізм підтримки бізнесу. 

Підприємства можуть повернути від’ємне значення податку з бюджету відповідно до вимог Податкового кодексу України (ПКУ) та проходження передбачених процедур перевірки. 

Водночас бюджетне відшкодування не можна використовувати для сплати  місцевих податків, а також тих податків, які розподіляються між державним і місцевим бюджетом, таких як рента за спецводокористування, податок на прибуток. 

Право на бюджетне відшкодування мають зареєстровані платники ПДВ незалежно від форми власності чи виду діяльності – за умови дотримання встановлених законодавством вимог. 

Сума відшкодування має відповідати ліміту, який розраховується відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом декларації. 

Важливими передумовами також є: 

- відсутність податкового боргу; 

- реєстрація податкових накладних у ЄРПН; 

- фактичне здійснення оподатковуваних операцій; 

- належне документальне оформлення господарських операцій; 

- підтвердження права платника на відповідні товари або послуги; 

- відсутність щодо відповідних операцій обмежень, пов’язаних із застосуванням санкцій. 

Сам процес бюджетного відшкодування розпочинається з подання податкової декларації з ПДВ, у якій заявлено суму до відшкодування, а також відповідних додатків Д2 та Д3 до неї (Наказ №21). 

Далі проводиться камеральна перевірка. Її тривалість становить до 20 календарних днів. 

Під час камеральної перевірки контролюючий орган аналізує: 

- правильність заповнення податкової декларації; 

- наявність від’ємного значення ПДВ; 

- відповідність даних декларації з інформацією з Єдиного реєстру податкових накладних; 

- правильність розрахунку суми бюджетного відшкодування. 

- відповідність даних звітності контрагентів; 

- наявність ризикових ознак – згідно з критеріями ризиковості. 

За результатами камеральної перевірки контролюючий орган узгоджує заявлену суму бюджетного відшкодування або може призначити документальну перевірку платника податків, яка проводиться протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації.  

Метою документальної перевірки є встановлення правомірності формування податкового кредиту та від’ємного значення ПДВ, а також підтвердження суми, заявленої до бюджетного відшкодування. 

Під час такої перевірки контролюючий орган аналізує: 

- первинні документи, що підтверджують господарські операції; 

- договори, акти виконаних робіт, накладні; 

- використання придбаних товарів або послуг у господарській діяльності платника податків; 

- дозволи, ліцензії тощо. 

Після завершення перевірки та підтвердження суми відповідний запис вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Державна казначейська служба України проводить виплату у заявлений платником спосіб протягом 5 операційних днів після узгодження суми.  Водночас, відповідно до пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку

Шлях від декларації до коштів на рахунку складається з кількох етапів, і на кожному з них платнику важливо мати документальне підтвердження своєї позиції.