Під час здійснення контрольно – перевірочних заходів у квітні поточного року одним із суб’єктів господарювання здійснено недопуск працівників відділу фактичних перевірок ГУ ДПС у Житомирській області до проведення фактичної перевірки. За даним фактом, на підставі статті 94 Податкового кодексу України, контролюючим органом застосовано умовний адміністративний арешт майна суб’єкта господарювання, обґрунтованість якого було підтверджено рішенням Житомирського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з позицією контролюючого органу та намагаючись уникнути відповідальності передбаченої чинним податковим законодавством, платник податків оскаржив рішення Житомирського окружного адміністративного суду щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

В ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції, в якому приймав участь один з перевіряючих, якого не було допущено до проведення фактичної перевірки, колегія суддів після ознайомлення з наявними доказами, а саме технічними записами факту недопуску до фактичної перевірки (записи з боді-камер та службового планшету посадових осіб), записами камер аудіо та відео спостережень за місцем провадження господарської діяльності, відхилила доводи апелянта щодо відсутності факту недопуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки та відсутності документів на право проведення фактичної перевірки. 

На підставі досліджених матеріалів судом апеляційної інстанції було зроблено висновок, що сам по собі факт незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу про проведення фактичної перевірки не є передбаченою законом підставою для недопуску до перевірки. Обираючи шлях не допуску, платник податків діє на власний процесуальний ризик, оскільки прямо пов’язує таку поведінку з можливістю застосування адміністративного арешту майна.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

ГУ ДПС у Житомирській області звертає увагу, що рішення суду, у зазначеній категорії справ, підлягає негайному виконанню, а апеляційне оскарження не перешкоджає його виконанню.

Слід також зазначити, що ключовим доказом факту недопуску до проведення перевірки працівників відділу фактичних перевірок стали записи здійснені на боді-камери посадових осіб контролюючого органу.