Малинська ДПІ: Як проводити розрахунки при застосуванні РРО чи ПРРО при відсутності електроенергії

Фахівці Малинська ДПІ активно продовжують інформувати платників податків про зміни, які внесено до Податкового кодексу України та інших законів України за допомогою інформаційної кампанії щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО. 

Повідомляють, що наразі – це дійсно актуальне запитання для суб’єктів господарювання, які використовують у госпдіяльності РРО чи ПРРО. Позаяк відбуваються не лише планові, а ще й екстрені відключення електроенергії і зчаста відсутній інтернет-зв’язок. Як вирішувати ці проблеми на практиці, яка позиція є з цього питання? Про це й розповідають податківці.

Розрахункові операції під час війни за загальними правилами на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії розрахункові операції проводять з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК) (ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі – Закон про РРО).

Після відновлення постачання електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО. При цьому податківці наголошують: алгоритм дій щодо здійснення таких операцій наведено у п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547).

Так, після відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК. Також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував відключенню електроенергії. Роблять це окремо за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку або іншого податку (збору). Після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Зверніть увагу: суб’єкти господарювання можуть прийняти рішення, що у випадку відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту її включення. Це рішення має бути затверджено відповідним розпорядчим документом. Тож таким суб’єктам не потрібно реєструвати та зберігати КОРО та РК.

Отже за відсутності електроенергії розрахункові операції проводять з оформленням розрахункових квитанцій за ф. № РК-1 (додаток 3 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13).

КОРО та РК мають бути зареєстровані в органі ДПС згідно до вимог гл. 1 розд. ІІ та гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547 (далі – Порядок № 547) відповідно.

Фахівці Малинської ДПІ нагадують, що відповідно до п. 9 гл. 4 розд. II Порядку № 547 у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії. Графи 1-5 заповнюють до початку використання РК, графи

6-8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії. 

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи. При цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1: до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 гл. 4 розд. II Порядку № 547).

Вищезазначені норми не стосуються суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності ПРРО. Адже на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Він може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та не більше 168 годин протягом календарного місяця для одного суб’єкта господарювання. При цьому ПРРО має бути автоматично переведений із режиму офлайн у режим онлайн – обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили проведення розрахункових операцій, що здійснюються в режимі офлайн, та використання фіскальних номерів із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, можуть здійснюватися з перевищенням строків (п. 13 розд. ІІ Закону про РРО).