Житомирська ДПІ: Відбувся сеанс телефонного зв'язку «гарячої лінії»

Про порядок застосування РРО у 2022 році спілкувалися під час «гарячої лінії» у Житомирі. На питання які надійшли під час сеансу телефонного зв’язку «гарячої лінії» відповідала заступник начальника Житомирської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області Алла Якімчук.

Пропонуємо вашій увазі найактуальніші які цікавили додзвонювачів цього тижня.

Який порядок застосування РРО/ПРРО суб’єктом господарювання при наявності декількох господарських об’єктів, один з яких розташований у місті, а інші в сільській місцевості

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі.

Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, однак з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, пунктом 1 згаданого Переліку визначено, що фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій  при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Варто зазначити, що  пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

- роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

- фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

Отже, якщо у ФОП – платника єдиного податку один господарський об’єкт знаходиться у місті, то у такому об’єкті РРО чи ПРРО застосовується на загальних підставах відповідно до вимог Закону № 265. У господарських об’єктах на території сіл, селищ за умови дотримання вимог п. 1 Постанови № 1336 та граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), можна проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО, за умови, якщо на це є рішення сільської чи селищної ради.

Чи обов’язкове використання РРО/ПРРО при проведені розрахунків через установи банку у безготівковій формі

Якщо в місці отримання товарів розрахунки проводяться через установи банку у безготівковій формі, то реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО не застосовується, однак в разі проведення розрахунків за готівку суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО або ПРРО.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО.

Водночас, згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Як можна встановити та налаштувати ПРРО

З 01.01.2022 відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку ІІ - IV груп, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій у разі здійсненні розрахункових операцій.

У разі реєстрації програмного РРО платники податків можуть ознайомитись з інструкцією щодо встановлення та налаштування ПРРО та переглянути відеоурок щодо реєстрації програмних РРО у банері «Програмні РРО»

Матеріали банеру містять актуальні нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері реєстрації та застосування РРО/ПРРО, відповіді на поширені питання, що надходять до ДПС від користувачів ПРРО, презентаційні матеріали тощо.

Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).