З метою підвищення податкової культури громадян та роз’яснення окремих положень законодавства, Житомирською ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» під час якого розглядалися питання щодо застосування РРО / ПРРО в 2022 році в Україні.
На запитання підприємців щодо використання в діяльності РРО та ПРРО відповідала заступник начальника Житомирської ДПІ Алла Якімчук.
Навіщо потрібні РРО та ПРРО?
Проста реєстрація розрахункових операцій.
Програмний РРО — альтернатива класичному РРО, що забезпечує:
- одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДПС;
- автоматизація звітності: формування Х-світів та Z-світів;
- зручний доступ до фіскальних чеків в електронному вигляді;
- простий спосіб вести бізнес та проводити розрахунки;
- прозорість в кожній операції та звіті.
Переваги використання РРО
- підключення до РРО вагів;
- зменшення ціни для привілейованих клієнтів;
- ведення обліку товарів;
- формування звітності за будь-який період;
- сканування штрих-коду для отримання товару ціни з бази даних;
- фіксування дати, часу та деталей розрахункової операції;
- підрахунок будь-яких податків та знижок.
Переваги отримання чека РРО споживачем
- захист прав у разі придбання товару неналежної якості;
- отримання достовірної інформації щодо торгівлі;
- отримання достовірної інформації щодо товарів, робіт, послуг, які було придбано;
- наявність документа встановленої форми та змісту для отримання гарантійного обслуговування або обміну товару.
Хто з ФОП має зміну РРО?
- Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп відповідно до вимог Податкового кодексу від 1 січня 2022 року зобов’язані надавати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.
- При цьому, ФОП — платники єдиного податку, що містять продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових товарів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платників єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов'язані вести облік товарних запасів.
У свою чергу:
Фізичні особи-підприємці, що застосовують спрощену систему оподаткування, не є при цьому платникам ПДВ, та не використовують продаж:
- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів та виробів медичного призначення;
- ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, та напівдорогоцінного каміння;
НЕ зобов'язані вести облік товарних запасів.
Фізичні особи-підприємці — платники єдиного податку першої групи відповідно до положення Податкового кодексу звільнені від обов’язку використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тож визначена категорія ФОП, яка приймає участь у роздрібній торгівлі товарами з торгових площ на ринках та/або провадить господарську діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманніших осіб, з 1 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів. .
Нововведення
1. Крім того, до Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 01.01.2022 року набрали чинності змін до Закону України від 06.07.1995 № 265/95. -ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Так:
- для суб'єктів господарювання встановлюються обов'язкові при застосуванні РРО/ПРРО зазначати в розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями (п. 11 статті 3);
- визначено орган, що встановлює Порядок та форму обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (Мінфін), та оновлює вимогу щодо його ведення відповідно до змін до редакції (п. 12 статті 3);
- Вдвічі зменшується розмір фінансової санкції за реалізацію товарів, які не ліквідовані у встановленому порядку, або за ненадання під час перевірки документів, які підтверджують такий облік у місці продажу (господарському об’єкті) (стаття 20).
2.Реалізація товарів на території села звільнена від обов’язкового використання РРО. Це передбачено змінами, прийнятими Кабінетом Міністрів України до Постанови «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23 серпня 2000 року № 1336.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуги, якими дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі фізичні особи-підприємці, які виплачують єдиний податок, мають право проводити розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами ( крім підакцизних товарів).
ДПС звертає увагу, що Пункт 1 Переліку не використовуйте для наявності хоча б з такими умовами:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об'єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені відповідно до закону, прийнятого рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у пункті 1 Переліку.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу продажу розрахункових операцій з товарами (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у пункті 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).
Додаткові роз’яснення можна переглянути в « Базі знань » на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС за посиланнями .
Як зареєструвати ПРРО?
- Зареєструвати в контрольному органі господарський об’єкт, де буде використовуватися ПРРО (адресою такого об’єкта може бути місце проживання ФОП у випадку, якщо підприємницька діяльність там буде створена).
- Подати в електронній формі відповідну заяву про реєстрацію ПРРО через Електронний кабінет чи єдине вікно подання електронної звітності.
- Отримати повідомлення про реєстрацію ПРРО відповідно до Реєстру.
- Повідомити контролюючий орган про сертифікати електронних підписів та/або печаток, які будуть використані для ПРРО.
- Почати користуватись ПРРО.
Як завантажити безкоштовне програмне забезпечення ПРРО Каса від ДПС?
На вебпорталі ДПС розміщено банер « Програмні РРО » зі відомостями про ПРРО та дистрибутиви безкоштовного програмного РРО від ДПС — ПРРО Каса.
Цей розділ банеру містить посилання на архів для завантаження з програмним забезпеченням для операційних систем Android та Windows та інформацію про вміст та призначення інших архівних файлів.
Яка відповідальність суб'єктів господарювання за порушення/недотримання вимог законодавства у сфері здійснення розрахункових операцій?
За порушення вимог Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до Розділу V, до суб’єктів господарювання, на які розрахункові операції за товари (послуги) застосовуються фінансові санкції в таких розмірах:
- 100% вартості проданих товарів — за непроведення розрахунків через РРО;
- 150% вартості проданих товарів — за повторне непроведення розрахунків через РРО;
- триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару;
- 100% вартість товарів — продажні товари, які не обліковуються у встановленому порядку;
- п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів — невикористання, використання незареєстрованих КОРО та РК, у випадках, визначених Законом;
- двадцяти неоподатковуваних мінімумів — у разі порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, без оформлення прибуткових і видаткових касових наказів;
- визначити тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або спотворено дані про проведені розрахункові операції;
- тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, РК та копій розрахункових документів.