Сьогодні існує механізм відшкодування фізичним особам вартості деяких товарів та послуг. Такі товари та послуги можна відшкодувати за допомогою податкової знижки.
Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.
Право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати, яка понесла витрати у вигляді:
- Сплати відсотків по іпотеці.
- Внесків на користь українських навчальних закладів усіх типів, якщо оплачувалася власне навчання або навчання близьких родичів.
- Оплати лікування платника податків або членів його близьких родичів у медзакладах.
- Сплати страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя.
- Оплати допоміжних репродуктивних технологій (частково).
- Оплати вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням.
- Суми витрат на переобладнання автомобіля для роботи на газу або біопаливі.
- Оплати витрат на будівництво (придбання) доступного житла.
Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом .
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.