Порядок встановлення та застосування ставок земельного податку

опубліковано 04 березня 2026 о 09:45 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) (п. 10.2 прим. 1 ст. 10 ПКУ).

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад.

Рішення органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI (далі – Кодекс цивільного захисту) (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб.

До таких рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ, законів України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1160), від 01 липня 2014 року № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації».

Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, станом на перше число відповідного кварталу, інформацію щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб, прийнятих на підставі рішень органів, зазначених у частині третій ст. 33 Кодексу цивільного захисту (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення.

Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, зокрема, сільська, селищна, міська рада, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Пунктом 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого самоврядування можуть:

1) встановлювати ставки земельного податку та орендну плату в розмірі, меншому за розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 (у частині прийняття та набрання чинності рішеннями) та п. 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) ст. 12 ПКУ та Закону № 1160-IV.

Відповідно до абзаців першого – четвертого п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

встановлювати, зокрема, ставки земельного податку в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону № 1160.

Статтею 274 ПКУ встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.1 ст. 274 ПКУ).

Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відс. від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форм власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Статтею 277 ПКУ встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відс. від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ).

При цьому плата за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відс. податку, обчисленого відповідно до ст.ст. 274 і 277 ПКУ (п. 284.4 ст. 284 ПКУ).

Слід зазначити, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 25 вересня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків та/або зборів, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги (абзац дев’ятий п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Зазначена інформація (у розрізі областей) розміщена на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Ставки місцевих податків та зборів.

Поряд з цим, звертаємо увагу, що Законом України від 16 липня 2025 року № 4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавство», який набрав чинності 01.10.2025 були внесені зміни, зокрема, до ст.ст. 274 і 277 ПКУ, які доповнено новими пп. 274.3 і 277.2 згідно з якими:

ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 8 відс. від їх нормативної грошової оцінки (п. 274.3 ст. 274 ПКУ);

ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, встановлюється у розмірі 12 відс. від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п. 277.2 ст. 277 ПКУ).

Положення п. 274.3 ст. 274 ПКУ і п. 277.2 ст. 277 ПКУ діяли 4 дні з 01.10.2025 по 04.10.2025 (включно) та втратили чинність 05.10.2025 у зв’язку з набранням чинності 05.10.2025 Законом України від 21 серпня 2025 року № 4577-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу», яким внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 274 і 277 ПКУ, які викладені в попередній редакції.