Автоматичне стягнення податкового боргу з використанням електронних платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі
опубліковано 22 січня 2026 о 10:41 Розділ: Новини
Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє, що відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22 і 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ, зокрема:
здійснюють погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;
забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) в порядку, визначеному ПКУ або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання.
Контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ уразі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший п. 95.3 ст. 95 ПКУ).
Абзацом другим п. 95.5 ст. 95 ПКУ встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності / наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, Державної казначейської служби України та надавачів платіжних послуг під час передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.12.2024 № 669 (далі – Порядок № 669).
Порядок № 669 регламентує інформаційну взаємодію ДПС, Казначейства та банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей (далі – надавачі платіжних послуг) під час формування, передавання платіжних інструкцій на стягнення коштів в електронній формі (далі – платіжні інструкції) та їх виконання у процесі здійснення контролюючими органами функцій з погашення податкового боргу, іншої заборгованості відповідно до підпунктів 19 прим. 1.1.22, 19 прим. 1.1.38 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1, пп. 95.3, 95.5 ст. 95, п. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п. 1 розд. І Порядку № 669).
Обмін електронними документами між Казначейством та надавачами платіжних послуг платника під час передавання платіжних інструкцій здійснюється з використанням системи електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) (п. 2 розд. ІІ Порядку № 669).
ДПС щодня не пізніше 09 год 00 хв на підставі наявних в інформаційно-комунікаційній системі (далі – ІКС) ДПС даних станом на початок поточного дня генерує інформацію про належні до стягнення суми, що обліковуються в ІКС ДПС, за платниками податків, щодо яких є підстави для формування платіжних інструкцій (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує та підтверджує інформацію про належні до стягнення суми не пізніше 10 год (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 669).
На підставі підтвердженої інформації про належні до стягнення суми в ІКС ДПС формуються платіжні інструкції (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку № 669).
Територіальний орган ДПС опрацьовує сформовані платіжні інструкції шляхом накладення на них кваліфікованих електронних підписів уповноважених осіб та печатки територіального органу ДПС (абзац перший п. 2 розд. ІІІ Порядку № 669).
ДПС невідкладно забезпечує передачу до Казначейства підписаних територіальними органами ДПС платіжних інструкцій відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (абзац другий п. 3 розд. ІІІ Порядку № 669).
Казначейство після успішної автоматичної перевірки реквізитів платіжних інструкцій невідкладно направляє засобами СЕП НБУ зазначеним у них надавачам платіжних послуг платника повідомлення, які містять в собі платіжні інструкції, про що невідкладно інформує ДПС шляхом направлення відповідного повідомлення щодо кожної платіжної інструкції (п. 8 розд. ІІІ Порядку № 669).
Надавач платіжних послуг платника забезпечує перевірку реквізитів платіжних інструкцій, за результатами якої у разі заповнення реквізитів із порушенням вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163) формує та невідкладно передає Казначейству повідомлення про відмову у її виконанні, про що Казначейство невідкладно інформує ДПС відповідно до процедури взаємодії ІКС ДПС та Казначейства (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 669).
Платіжні інструкції, які пройшли перевірку, надавач платіжних послуг платника відповідно до Інструкції № 163 бере до виконання (п. 10 розд. ІІІ Порядку № 669).
Слід зазначити, що система, яка забезпечує формування платіжних інструкцій в ІКС ДПС та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг для стягнення податкового боргу, стосується лише юридичних осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до вимог Порядку № 669 процес формування платіжних інструкцій для списання податкового боргу та направлення їх на виконання надавачам платіжних послуг є автоматизованим та здійснюється територіальними органами ДПС (головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним)) на щоденній основі по кожному платнику (юридичній особі), який має податковий борг і по якому наявні відповідні рішення, прийняті згідно ст. 95 ПКУ.