Яка нерухомість є об'єктом житлової нерухомості

опубліковано 28 травня 2024 о 09:47 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Житомирській області нагадує платникам податків, що відповідно до п.п.14.1.129 п.14.1 ст. 129 ПКУ, об'єкти житлової нерухомості - будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки. 

Згідно з п.п.14.1.129.1 п.14.1 ст.14 ПКУ, будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об'єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, зокрема, включають:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо);

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж- одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Нагадуємо! Щороку до 1 липня  платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки надсилаються (вручаються) за місцем податкової адреси податкові повідомлення – рішення про сплату сум податку. 

Обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення (отримання) повідомлення.