Інформація щодо податку на прибуток підприємств
опубліковано 07 серпня 2023 о 13:47 Розділ: Новини
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ НА СПЛАТУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
З 1 серпня 2023 року юридичні особи, які скористалися спрощеною системою з особливостями оподаткування, мають повернутися на попередню систему оподаткування.
З метою усунення подвійного оподаткування операцій з відвантаження (надання) товарів (робіт, послуг), які було розпочато в період сплати єдиного податку та завершено в період сплати податку на прибуток підприємств змінами до Кодексу запроваджуються окремі положення щодо врегулювання питання оподаткування податком на прибуток підприємств таких «перехідних» операцій шляхом викладення у новій редакції пункту 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Важливо!
Положення нової редакції пункту 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до операцій, що будуть здійснюватись починаючи з 1 серпня 2023 року.
Так, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, вартість яких згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності визнано у складі доходу під час перебування на такій системі. Водночас фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування.
Фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Окрема увага приділена авансовим оплатам.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка належить так до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як належить сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Звертаємо увагу! Норми пункту 4-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу поширюються на всіх платників, які перебували на спрощеній системі оподаткування та повертаються на сплату податку на прибуток підприємств і в тому числі платників, що тимчасово перейшли на таку систему відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з 01.08.2023.
Зазначені коригування застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, відповідно до підпункту 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу).
Крім того зазначені коригування не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
1.1. Підприємство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, відвантажило покупцю товари на суму 200 000 грн. та отримало часткову оплату за них у розмірі 40 відс. або 80 000 гривень. Решту частину оплати вартості товарів (120 000 грн.) було отримано вже після повернення на сплату податку на прибуток підприємств. Собівартість (витрати на придбання) товарів складає 130 000 гривень. Як правильно відобразити цю операцію в податковому обліку з податку на прибуток підприємств?
Підприємство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств, у якому відбулось отримання решти частини оплати вартості товарів, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму такої частини або на 120 000 грн. та одночасно зменшує фінансовий результат на частину собівартості (витрат на придбання) таких товарів, якавизначена пропорційно частині їх оплати (60 відс.), тобто на 78 000 грн. (130 000 × 60%).
1.2. Товариство, перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування, отримало від покупця попередню оплату за товари у розмірі 30 000 грн. або 30 відс. від їх договірної вартості (100 000 грн.) та сплатило з цього доходу єдиний податок.
Собівартість (витрати на виготовлення) таких товарів складає 60 000 гривень. Які податкові наслідки при переході на сплату податку на прибуток, якщо відвантаження цих товарів відбулося після повернення на сплату податку на прибуток підприємств?
Товариство, у звітному періоді з податку на прибуток підприємств на який припадає відвантаження товарів покупцю, зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму авансу 30 000 гривень. Одночасно, фінансовий результат до оподаткування цього періоду підлягає збільшенню на суму 18 000 грн. (60 000 × 30%) тобто на частину (30 відс.) собівартості (витрат на виготовлення) таких товарів, що врахована в такому періоді у складі витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку (пропорційно сумі авансу у загальній договірній вартості товарів).
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ, ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗВІТНОГО ПЕРІОДУ ТА ОБСЯГУ РІЧНОГО ДОХОДУ
Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на спрощену систему з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств, встановлено у пункті 9-1.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, зокрема (прим 1) складання та подання податкової декларації (прим 2) з податку на прибуток підприємств у 2023 році для цієї категорії платників, визначення податкового звітного періоду та обсягу річного доходу.
Платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку, не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, з урахуванням положень підрозділу 4 цього розділу для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну.
Так, для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період – 2022 рік:
- не перевищує 40 мільйонів гривень, встановлюється у 2023 році річний звітний період;
- перевищує 40 мільйонів гривень, у 2023 році встановлюється квартальний базовий звітний період.
Обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) платника податку на прибуток підприємств для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та пункту 137.5 статті 137 Кодексу обчислюється за весь звітний 2023 рік, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за періоди такого року, в яких такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.
[1]. П.п. 9-1.3.1 - 9-1.3.3 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
[2]. Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена Наказом № 897 .- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-15#Text.
2.1. Платник, який перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування з 09.05.22, відновлює сплату податку на прибуток підприємств з 01.08.23. Річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за звітний період – 2022 рік перевищує 40 мільйонів гривень. Яким чином має складатись та подаватись податкова декларація з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2023 року?
Платник заповнює та подає декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні періоди – 9 місяців 2023 року та за 2023 рік. У цих деклараціях:
у першому рядку зазначається обсяг доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислений за весь звітний період, у тому числі з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку, а у другому рядку ‒ фінансовий результат до оподаткування обчислений згідно з правилами бухгалтерського обліку за період з 01.08.23 до 01.10.23 (у декларації за 9 місяців 2023 року) та за період з 01.08.23 до 01.01.24 (у декларації за 2023 рік). У складі зазначених декларацій подається фінансова звітність відповідно за 9 місяців 2023 року та за 2023 рік.
!!!!! Для визначення вартісного критерію 40 млн грн., обсяг річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) обчислюється за весь 2022 рік, у т.ч. з урахуванням доходів, отриманих за період, в якому такий платник податку перебував на сплаті єдиного податку.
2.2. Яким чином буде враховуватись розмір доходу, отриманого при перебуванні на спрощеній системі з особливостями оподаткування, для обрахунку граничного розміру доходу для визначення операцій контрольованими?
Господарські операції визнаються контрольованими, якщо, зокрема, річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (прим 1).
Річний дохід для цілей застосування підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу обчислюється за весь звітний рік. Тобто до річного доходу платника, який у 2023 році перейшов на спрощену систему з особливостями оподаткування, також включається дохід, отриманий в цьому році під час перебування на єдиному податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.
[1]. П.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ДЛЯ ЦІЛЕЙ
ПОДАТКОВОЇ АМОРТИЗАЦІЇ
Питання порядку визначення вартості необоротних активів для податкової амортизації платникам податку, які тимчасово перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств також врегульовано внесеними змінами.
Такі платники податку для розрахунку амортизації (прим 1) відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 розділу III Кодексу (у т.ч. під час перебування на сплаті єдиного податку).
Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно зі статтею 138 Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати такого єдиного податку. При цьому, при визначенні мінімально допустимих строків амортизації по введених в експлуатацію основних засобах до переходу платника податку на сплату єдиного податку враховуються також положення пункту 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
[1]. П.п. 9-1.3.4 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
3.1. Чи нараховується податкова амортизація необоротних активів за період перебування платника на спрощеній системі з особливостями оподаткування?
Зважаючи на вимоги «перехідних» положень, для платників податку, які з 1 серпня переходять зі спрощеної системи з особливостями оподаткування на загальну, передбачена необхідність здійснення розрахунку «податкової» амортизації необоротних активів за період застосування ними спрощеної системи оподаткування.
Для цілей розрахунку «податкової» амортизації відповідно до положень статті 138 Кодексу такі платники податку враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої податкової амортизації, у тому числі під час перебування на сплаті єдиного податку.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ «ТОНКОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ»
Для цілей застосування у 2023 році пункту 140.2 статті 140 Кодексу:
не враховуються нараховані у бухгалтерському обліку під час перебування на сплаті єдиного податку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з нерезидентами;
не враховуються суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за період перебування на сплаті єдиного податку; сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок звітного періоду визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та кінець відповідного звітного податкового періоду з цього податку з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті (прим 1).
Тож за при визначенні різниць згідно з пункту 140.2 статті 140 Кодексу не приймають участі нараховані під час перебування на сплаті єдиного податку у бухгалтерському обліку проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, суми фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань.
[1]. П.п. 9-1.3.5 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
4.1. Яка дата вважається початком звітного періоду для розрахунку середнього арифметичного показників суми боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та суми власного капіталу для платника, що визначає різниці згідно з пунктом 140.2 статті 140 цього Кодексу після повернення на загальну систему оподаткування з 01 серпня 2023 року?
Дата переходу на загальну систему оподаткування ‒ 01.08.2023 вважатиметься початком звітного періоду для цілей обрахунку зазначеного середнього показника.
У періоди перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування у 2023 році не враховуються вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) (для застосування підпунктів 140.5.4 та 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу) та відображена у складі витрат сума роялті (для застосування підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу) (прим 1).
[1]. П.п. 9-1.3.6 та 9-1.3.7 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
ПОДАТКОВІ РІЗНИЦІ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
5.1. Чи застосовує платник податку, який перебуваючи на спрощеній системі з особливостями оподаткування у 2023 році здійснював експортні та імпортні операції з контрагентами ‒ резидентами країн, що мають статус низькоподаткової юрисдикції (прим 1), коригувальні різниці відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, якщо після переходу на сплату податку на прибуток з 01.08.2023 такі операції не здійснював?
Ні, такі коригувальні різниці не застосовуються, оскільки вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку у 2023 році не враховується при визначенні різниць відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (прим 2).
[1]. Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text.
[2]. П.п. 9-1.3.6 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
РІЗНИЦІ ПО НАРАХУВАННЮ РОЯЛТІ
6.1. Платник податку, який перебував на спрощеній системі з особливостямиоподаткування у 2023 році сплачував роялті нерезиденту, а після повернення на сплату податку на прибуток з 01.08.2023 застосовує коригувальні різниці. Нарахування роялті у складі витрат відбувалось також після переходу на сплату податку на прибуток. Як правильно розрахувати різницю згідно з підпунктом 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу?
При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платник податку має врахувати суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента за вирахуванням сум роялті, нарахованих у періоді перебування на сплаті єдиного податку у 2023 році (прим 1).
[1]. П.п. 9-1.3.7 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКОВИХ РІЗНИЦЬ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ З ІНСТРУМЕНТАМИ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
7.1. Як враховуються при визначенні податкових різниць суми дооцінки та уцінки у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання проведені у 2023 році відповідно до правил бухгалтерського обліку?
У 2023 році не враховуються платниками податку, які перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01.08.2023 повертаються на сплату податку на прибуток, суми дооцінки та уцінки, враховані у фінансовому результаті до оподаткування на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до НП(с)БО або МСФЗ за періоди перебування на сплаті єдиного податку для цілей застосування підпункту 140.4.6 пункту 140.4 та підпункту 140.5.8 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (прим 1).
[1]. П.п. 9-1.3.8 п.п. 9-1.3 пункту 9-1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу
ДОПОМОГА ДЛЯ ПОТРЕБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ
Змінами до підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу скасовано делегування повноважень Кабінету Міністрів України на визначення переліку товарів, виконаних робіт, наданих послуг на потреби оборони держави.
Звертаємо увагу!
Отже, починаючи з 1 серпня 2023 року, передача товарів (виконання робіт, надання послуг) для потреб забезпечення оборони держави Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, не обмежується переліком, який має визначати Кабінет Міністрів України, для незастосування коригуючої різниці згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.