ДПС: Суд підтвердив правомірність позиції ДПСРозділ: Новини

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 у справі № 420/21182/21 підтримано позицію Головного управління ДПС в Одеській області та зроблено висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги, про залік зустрічних однорідних вимог підлягає задоволенню, а  укладення вказаних договорів мало на меті здійснення безоплатної поставки товару за експортними операціями, що призвело до ненадходження валютної виручки до України, а тому порушує експортно-імпортний торговий баланс України, що грубо суперечить інтересам Держави.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду в постановах від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18; від 16.04.2019 у справі № 911/483/18; від 21.11.2018 у справі № 755/9929/15-ц дійшов до висновку та  дотримується послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Скасовуючи рішення попередньої інстанції, П`ятим апеляційним адміністративним судом враховано пункт 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009  № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним та зазначено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу – землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України (254к/96-ВР)); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Таким чином у контролюючого органу наявні повноваження щодо звернення до суду з позовом до суду щодо визнання правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Водночас, правочин може бути визнаний судом недійсним у разі якщо суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд апеляційної інстанції резюмував, що слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Відтак, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду
від 15.06.2023 у справі № 420/21182/21 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 скасовано.