Види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна
опубліковано 22 грудня 2022 о 11:20 Розділ: Новини
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.
Водночас, відповідно до ст. 11 Кримінального кодексу України (далі - КК України) кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. |
Зокрема, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку - це вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих та особливо великих розмірах (ст. 212 КК України).
За наслідками документальних перевірок суб'єктів господарювання встановлюється як сума несплачених до бюджету податків так і коло службових осіб платників податків, винних у скоєнні правопорушень.
Отже, у випадку виявлення контролюючим органом порушень чинного законодавства, які містять ознаки кримінальних правопорушень (сума завданої державі шкоди або замаху на заподіяння шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності), такий контролюючий орган зобов'язаний повідомити про вчинене кримінальне правопорушення відповідний слідчий орган для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України — далі КШС України). Ненадання контролюючим органом зазначених відомостей може розглядатись як приховування злочину з точки зору кримінально-процесуального законодавства.
Так, суми грошових зобов'язань, податкових та інших платежів, визначені за результатами контрольно-перевірочної роботи вносяться до інформаційно-комунікаційної системи ДПС структурними підрозділами; якими сформовані податкові повідомлення-рішення, та автоматично переносяться до Інтегрованої картки платника (далі - ІКП).
Крім того, в інформаційно-комунікаційній системі органів ДПС відображаються матеріали щодо результатів адміністративного та/або судового оскарження податкових повідомлень-рішень, які мають безпосередній зв'язок з матеріалами щодо результатів контрольно-перевірочної роботи.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого пп. 1081.2.2 п. 1081.2 ст. 1081 Кодексу ( п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 Кодексу).
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 Кодексу).
За умови відсутності інформації про початок процедури адміністративного та/або судового оскарження з дня настання граничного строку сплати відповідні донараховані суми в ІКП беруть участь у розрахунках.
Таким чином, суми платежів до сплати за результатами контрольно - перевірочної роботи проводяться в ІКП у день настання граничного терміну сплати або у день їх узгодження в адміністративному та судовому порядку.
Отже, якщо за наслідками перевірки зменшено суми податку на додану вартість до відшкодування або виявлено порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за якими сума завданої державі шкоди або замаху на заподіяння шкоди є достатньою для притягнення до кримінальної відповідальності, орган ДПС письмово повідомляє відповідне територіальне управління Бюро економічної безпеки України за основним місцем обліку платника податків на дату такого повідомлення і передає матеріали перевірки для прийняття рішення згідно з положеннями ст.ст. 214, 216 КПК України.
Слід зауважити, що при вирішенні питання щодо передачі матеріалів перевірки до правоохоронного органу розмір завданої шкоди за окремими статтями КК України необхідно визначати в залежності від часу скоєння злочину .
При цьому згідно зі ст. 216 КПК України підслідність досудового розслідування певних злочинів закріплена за окремими правоохоронними органами.
Так, детективи органів Бюро економічної безпеки України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених:
-ст.ст. 199, 200, 2032, 204, 2051, 206, 212, 2121, 2181 , 219, 2201, 2202, 222, 2221, 2231, 224, 229, 231, 232, 2321, 2322, 233 КК України;
-ст.ст. 191 (якщо предметом кримінального правопорушення є бюджетне відшкодування), 206 2, 210, 211 КК України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України;
-ст.ст. 191 (крім випадку, передбаченого п. 2 ч. третьої цієї статті) та 364 КК України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п'ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
Якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 192, 358, 366, 369 КК України, вчинені особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов'язані з кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування, такі правопорушення Можуть розслідуватися детективами органів Бюро економічної безпеки України, у разі якщо досудове розслідування таких кримінальних правопорушень не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України.
У разі, коли в матеріалах перевірки платника податків є дані, що вказують на наявність ознак складу злочинів, які згідно зі ст. 216 КПК України не підслідні органам Бюро економічної безпеки України, такі матеріали надсилаються органом ДПС за належністю до відповідних правоохоронних органів.
У випадку отримання органом ДПС інформації про звернення платника до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальних перевірок, матеріали яких направлялись до правоохоронного органу для прийняття рішення згідно зі ст.ст. 214, 216 КПК України, про зазначені обставини має бути повідомлений відповідний правоохоронний орган.