ДПС: Деякі питання ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку ІІ–IV групРозділ: Новини

Відповідно до пункту першого статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через РРО або програмні РРО, а у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Статтею 10 Закону № 265 Кабінету Міністрів України, за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики, надано право затверджувати, зокрема, Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Так, зазначений вище Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Постанова № 1336).

Відповідно до пункту першого Переліку фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок та здійснюють роздрібну торгівлю товарами на території села, селища (крім підакцизних товарів), за умови дотримання обмежень, встановлених Переліком та Постановою № 1336, мають право проводити розрахункові операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій без обов’язкового застосування РРО або програмних РРО.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені у такому обліку.

Такі вимоги поширюються також на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також на платників єдиного податку третьої групи, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496).

Порядок № 496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) таких фізичних осіб-підприємців.

Із системного аналізу зазначених вище положень законодавства та прийнятих на їх підставі підзаконних актів фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку ІІ – IV груп та які на території села, селища здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, зобов’язані вести облік товарних запасів.