Який розмір сукупних вимог кредитора до юридичної або фізичної особи-боржника має враховуватись для віднесення такої заборгованості до безнадійної?

опубліковано 27 січня 2022 о 15:16 Розділ: Новини

Відповідно до підпункту «ґ» ,підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу під безнадійною заборгованістю розуміється прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб).

З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КзПБ), у книзі четвертій «Відновлення платоспроможності фізичної особи» якого визначено процедуру банкрутства боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 115 розділу І книги четвертої КзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, враховуючи норми КзПБ, підпункт «ґ» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу застосовується для визнання безнадійною заборгованості фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців за умови, що така заборгованість прострочена понад 180 днів, а розмір суми боргу становить менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, та за умови, що безспірність вимог кредитора за такою заборгованістю підтверджено документально (договором та первинним документом, який визнає заборгованість, зокрема, визнаною претензією, актом звірки з боржником, листом боржника).

Відповідно до статті 34 розділу І книги третьої КзПБ кредитор може звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи - боржника.

Відповідно до частини п'ятої статті 39 розділу І книги третьої КзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі.

Нормами КзПБ для порушення провадження у справі про банкрутство передбачено тільки необхідність подання до суду заяви кредитора, яка повинна містити відомості, передбачені статтею 34 розділу І книги третьої КзПБ. При цьому мінімально встановлений законодавством розмір безспірних вимог кредитора для порушення справи про банкрутство не визначений.

Частиною восьмою статті 39 розділу І книги третьої КзПБ встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема, зазначається про визнання вимог кредитора та їх розмір.

Виходячи із вказаного вище, при провадженні у справі про банкрутство юридичної особи, визнання вимог кредитора здійснюється на будь-яку суму заборгованості, з подальшим здійсненням заходів щодо забезпечення всіх вимог кредиторів, передбачених нормами КзПБ.

Отже» норма підпункту «ґ» підпункту 14.1.1.1 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу після введення в дію КзПБ не підлягає застосуванню для заборгованості юридичних осіб. Таким чином, для визнання заборгованості юридичних осіб безнадійною потрібно досліджувати інші підстави, визначені в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу.