До уваги платників земельного податку та орендної плати!

опубліковано 13 жовтня 2021 о 10:55 Розділ: Новини

Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі–орендна плата).

Власники земельних ділянок – це, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).Землекористувачі – це, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14ПКУ).

Згідно зі ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п.287.6ст.287ПКУ).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ). Отже, платниками земельного податку з фізичних осіб є власники земельних ділянок, землекористувачі, власники земельних часток (паїв) та власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках, у разі оформлення ними права власності або користування землею під такими будівлями, спорудами (їх частинами), нежилими приміщеннями (їх частинами). При цьому у разі переходу до фізичної особи права власності на земельну ділянку та відсутності у базах даних інформаційних систем ДПС відомостей про таку земельну ділянку, фізична особа сплачує земельний податок на підставі поданих нею до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ орендна плата – це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.1, п. 288.2 ст. 288 ПКУ). Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ). При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 284 ПКУ).Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Отже, платниками орендної плати є фізичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади), або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки. Поряд з цим, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).