Зміни до порядку визначення скоригованого прибутку контрольованої іноземної фірми

опубліковано 05 жовтня 2021 о 16:33 Розділ: Новини

З 01.01.2022 року скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (далі - КІК) не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 Податкового кодексу України, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 % загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Отже, однією з обов’язкових умов щодо не включення скоригованого прибутку КІК до бази оподаткування контролюючої особи є наявність між Україною та юрисдикцією КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією.

Щодо питання стосовно того, чи є договором про обмін інформацією для цілей вищезазначеної норми Податкового кодексу України Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17.12.2008 р. № 677-VII (далі - Конвенція), зі змінами, внесеними відповідним Протоколом, ратифікованим Законом України від 11.01.2013 р. № 21-VII, слід зауважити таке.

Відповідно до положень статті 1 Глави І Конвенції сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією.

При цьому у Конвенції є окремий розділ «Обмін інформацією» (розділ І глави III), відповідно до пункту 1 статті 4 якого сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.

В свою чергу, відповідно до статті 5 розділу І Глави III Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій.

Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Як передбачено пунктом 1 статті 27 Глави VI Конвенції можливості надання допомоги, передбачені цією Конвенцією, не обмежують можливостей і самі не обмежуються можливостями, передбаченими в існуючих або майбутніх міжнародних угодах чи інших домовленостях, укладених між відповідними сторонами, чи в інших документах, що стосуються співробітництва в податкових справах.

Враховуючи зазначене, Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог підпункту 39².4.1 Податкового кодексу України.