Орендна плата за державні та комунальні землі: чи мають платники єдиного податку право на звільнення від сплати?

опубліковано 21 жовтня 2026 о 09:02 Розділ: Новини

Головне управління ДПС у Житомирській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Орендна плата для цілей розд. XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Пунктом 297.2 ст. 297 ПКУ визначено, що нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

Так, звільнення платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податків і зборів, встановлене ст. 297 ПКУ, поширюється на платників тільки із справляння податку на майно в частині земельного податку.

Нормами ПКУ не передбачено безпосереднього звільнення платників єдиного податку від обов’язку подання податкової звітності щодо справляння податку на майно в частині орендної плати.

Разом з цим, ПКУ передбачені випадки, зокрема на період дії воєнного стану в Україні, коли не нараховується та не сплачується:

орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами та які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 288.8 ст. 288 ПКУ);

плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (п.п. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ);

плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, в межах площ (земельних ділянок), визначених п.п. 69.14 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 69.14 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Крім цього, на період дії воєнного чи надзвичайного стану сільські, селищні, міські ради мають право приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів без застосування процедур, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в окремих місцевостях України положення п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ поширюється виключно на представницькі органи територіальних громад відповідних адміністративно-територіальних одиниць, на території яких введено воєнний чи надзвичайний стан (п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

В свою чергу, п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

Отже, платники єдиного податку можуть бути звільнені від обов’язку нарахування та сплати податку на майно в частині орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у випадках, передбачених ст. 288, підпунктами 69.14, 69.14 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема з урахуванням положень п.п. 12.3.8 п. 12.3 ст. 12, п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (прийняття органом місцевого самоврядування рішення про звільнення від сплати плати за землю, в тому числі орендної плати за земельні ділянки, що розташовані на відповідній території, протягом бюджетного року, які набувають чинності з дати їх оприлюднення, за умови укладення додаткових угод до чинних договорів оренди таких земельних ділянок, на період дії такого рішення).