ФОП на загальній системі: чи можна використовувати кошти з підприємницького рахунку для власних потреб

опубліковано 07 жовтня 2026 о 11:35 Розділ: Новини

Відносини, що виникають у сфері справляння податків i зборів регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), який визначає вичерпний перелік податків i зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників та зборів, їх права та обов’язки компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за поручення податкового законодавства.

Питання податкового обов’язку платника врегульоване ст. 36 ПКУ.

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку i строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).

Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до п. 36.3 ст. 36 ПКУ податковий обов’язок є безумовним i першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 ПКУ відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ a6o законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 10 розд. І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162), встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі пред’явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та поданої заяви про відкриття поточного рахунку (додаток 4 до Інструкції № 162) (п. 33 розд. ІІ Інструкції № 162).

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Слід зазначити, що на сьогодні ПКУ не містить норм, які встановлюють обмеження щодо вільного розпорядження фізичною особою, яка зареєстрована як фізична особа – підприємець, коштами, які вона отримує від господарської діяльності та які надходять на її рахунки, відкриті для здійснення підприємницької діяльності, а саме використання таких коштів на власні, не пов’язані з господарською діяльністю, потреби.

Одночасно зазначаємо, що ПКУ також не містить визначення та поняття «власні потреби» фізичної особи – платника податків.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування може використовувати кошти з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб.