Розрахунок мінімального податкового зобов’язання

опубліковано 19 травня 2026 о 16:00 Розділ: Новини

Про порядок розрахунку мінімального податкового зобов’язання у коментарі медіа розповіла заступниця начальника відділу адміністрування податків з громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, податків і зборів з фізичних осіб-підприємців Головного управління ДПС у Житомирській області Олена Владикіна.   

Платниками мінімального податкового зобов’язання (МПЗ)  є резиденти, які володіють та/або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, зокрема на умовах оренди (суборенди), емфітевзису або постійного користування. Визначення загального МПЗ для фізичних осіб, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, що настає за звітним. 

При розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік та наступні роки коефіцієнт «К» застосовується у значенні 0,057 (статті 381 Податкового кодексу України (ПКУ). 

При цьому, згідно з положеннями ПКУ, мінімальний річний розмір МПЗ становить: 

- не менше 700 гривень за 1 гектар загалом; 

- не менше 1400 гривень за 1 гектар для ділянок, де рілля становить понад 50%. 

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або сумою річного податкового зобов’язання, зазначеною у податковому повідомленні-рішенні, такий платник має право відповідно до статті 42 ПКУ протягом 30 календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних при розрахунку суми податку, з поданням підтвердних документів. 

Крім того, Олена Владикіна зазначила, що при розрахунку МПЗ ключове значення має фактичний період володіння або користування землею. Якщо протягом календарного року ділянка переходить від одного власника чи користувача до іншого (зокрема, на умовах оренди, суборенди чи емфітевзису), МПЗ розподіляється між ними пропорційно часу користування. 

Зокрема: 

- попередній землекористувач сплачує МПЗ за період з 1 січня до місяця, коли право припинилося; 

- новий – починаючи з місяця набуття права на ділянку. 

При цьому сума МПЗ включається до загального податкового зобов’язання кожного з учасників окремо, пропорційно періоду фактичного володіння чи користування земельною ділянкою. 

Отже, мінімальний річний розмір МПЗ, встановлений положення ПКУ, підлягає коригуванню залежно від кількості місяців фактичного використання землі. Це дозволяє більш точно розподілити податкове навантаження між платниками та уникнути нарахування зобов’язань за періоди, коли земельна ділянка фактично не перебувала у їх користуванні.  

Своєчасне нарахування і сплата мінімального податкового зобов’язання є обов’язком кожного платника податків. Невиконання вимог податкового законодавства може призвести до застосування штрафних санкцій та інших негативних наслідків.