Хорошівська ДПІ: Щодо проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

опубліковано 21 листопада 2022 о 11:42 Розділ: Місцеві новини

Нещодавно у Хорошівській ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові новації в умовах воєнного стану». На запитання громадян відповідала в.о. начальника Хорошівської ДПІ Реґіна Боровська.  

Найактуальніші із запитань та відповіді на них:

Чи має розрахунковий документ, сформований та виданий програмним РРО, таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного касового апарату?

Визнання розрахункового документу встановлено Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з яким розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателем електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі(електронний розрахунковий документ)у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових документів або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, розрахунковий документ, сформований та виданий ПРРО, має таку ж юридичну силу, як і розрахунковий документ класичного РРО.  

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно програмувати та коригувати ціни, найменування товарів?

Відповідно до п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів, та обліку їх кількості суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.

Які обмеження існують під час оформлення податкової знижки?

Під час оформлення податкової знижки існують наступні обмеження:

- сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями;

- якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Чи включено до складу активів, які підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню, об’єкти незавершеного будівництва?

Так. Для цілей підрозділу 9-4 розділу ХХ Кодексу до активів у формі нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової угоди, або на праві суперфіцію.