Чуднівська ДПІ: Оплата за товари здійснювалася за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг»: чи застосовується РРО/ПРРО?

опубліковано 24 грудня 2021 о 10:07 Розділ: Місцеві новини

Чуднівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області нагадує, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця, або у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Норми визначені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), чи заповнений вручну.

При здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО та/або ПРРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних та інших систем із використанням Інтернет-банкінгу та Інтернет-еквайрингу. При цьому, розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад надання дистанційної послуги або доступу до Інтернет-ресурсу (доступу до вебпорталу) з розміщення та використання інформації тощо, виключно в електронній формі із застосуванням Інтернету), у такому випадку застосування РРО та/або ПРРО є необов’язковим. У інших випадках, при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, у тому числі замовлених та сплачених через Інтернет-банкінг та із застосуванням Інтернет-еквайрингу, останній зобов’язаний застосувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 електронний розрахунковий документ – це:

а) документ, створений РРО, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;

б) документ, створений ПРРО у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Роздiлом VII Положення про порядок емiсiї електронних платiжних засобiв i здiйснення операцiй з їх використанням, затвердженого постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 05 листопада 2014 року № 705 із змінами і доповненнями, встановлено, що документи за операцiями з використанням електронних платiжних засобiв та iншi документи, що застосовуються в платiжних системах для платiжних операцiй з використанням електронних платiжних засобiв, можуть бути в паперовiй та/або електроннiй формi. Вимоги до засобiв формування документiв за операцiями iз застосуванням електронних платiжних засобiв i їх оброблення визначаються платiжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

У разі доставки товару поштою за умови передоплати із застосуванням банківського сервісу «інтернет-банкінг», суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. При цьому роздрукування розрахункового документа здійснюється на підставі виписки з фінансової установи.

У випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, - також технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, у яких обов’язково робиться відмітка про дату продажу та найменування суб’єкта господарювання, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом суб’єкта господарювання.

Якщо доставка товару здійснюється поштою за умови післяплати, то в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець через сервіс «інтернет-банкінг» вносить кошти на банківський рахунок продавця, а суб’єкт господарювання повинен укласти в поштове відправлення розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів, з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

У разі доставки товару за допомогою кур’єрської служби за умови передоплати із застосуванням сервісу «інтернет-банкінг», аналогічно, як у разі доставки товару поштою: продавець при продажу товарів повинен забезпечити доставку покупцю раніше роздрукованого розрахункового документа (чеку) разом із придбаним товаром та відповідним чином оформленим гарантійним талоном.

Якщо доставка товару здійснюється кур’єрською службою за умови післяплати, то розрахунковий документ (чек) покупцю може бути надісланий в електроннiй формi.

Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

01.01.2021 набрав чинності розділ І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), яким внесені зміни до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017) передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

▼ реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

▼ реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

▼ реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, у разі, якщо покупець оплачує товар (послугу) використовуючи банківський сервіс «Інтернет-банкінг», то суб’єкт господарювання (продавець) у разі використання РРО або ПРРО зобов’язаний видати (сформувати) електронний розрахунковий документ встановленої форми та, у випадку продажу товарів, на які встановлені гарантійні терміни, – відповідним чином оформлений гарантійний талон при безпосередньому наданні споживачеві товару (послуги).