Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області за дорученням Державної фіскальної служби України розглянуто звернення платника податку, що надійшло на урядову «гарячу лінію» та відповідно до ст.15 Закону України від 02.10.1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями), ст. 191, ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – ПКУ ) в межах компетенції повідомляє наступне.
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» із змінами та доповненнями (далі - Декрет). Порядок його обчислення та справляння визначено Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 2012 року № 811 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 року за №1623/21935.
Статтею 1 Декрету встановлено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено у ст. 2, а розміри ставок державного мита - у ст. 3 Декрету.
Статтею 8 ПКУ визначено види податків та зборів, при цьому відповідно до п.9.1 ст.9 ПКУ мито належить до загальнодержавних податків, а в п.9.2 ст.9 ПКУ зазначено, що відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Державне мито слід відрізняти від мита - непрямого податку, який накладається на товари, що переміщуються через митний кордон, тобто ввіз/вивіз чи транзит і який включається до ціни товарів та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Державне мито – це грошова сума, що стягується у нотаріальних конторах, органах МЗС, МВС, відділах державної реєстрації актів цивільного стану, міських, сільських, селищних радах та інших уповноважених на те органах за вчиненням ними дій з об'єктами нерухомого майна і видачу документів, що мають юридичне значення, це плата за дії (послуги) уповноважених органів, що стягується з метою покриття витрат, які виникають у зв’язку з вище зазначеними діями. Головна особливість державного мита – його індивідуальна відповідальність. Сплачуючи державне мито, платник переслідує певні інтереси, пов’язані зі здійсненням на його користь дій публічно-правового характеру.
При цьому повідомляємо, що Законом України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378), визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні. Закон спрямовано на регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.
Також нормами Закону №1378 установлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Враховуючи положення ст. 13 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться та використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель.
Відповідно до пп. 19¹.1.1, п. 19¹.1, ст. 19¹ Податкового кодексу України до функцій контролюючого органу відносяться адміністрування, податків, зборів, платежів. Пп. 19¹.1.28, п. 19¹.1, ст. 19¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) передбачено, що контролюючі органи надають консультації відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Враховуючи вище викладене, повідомляємо, що відповідно до пп. 19¹.1.28, п. 19¹.1, ст. 19¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) питання викладене Вами у зверненні заявника на урядову «гарячу лінію» від 15.03.2016 №КА-4946019/762 не відноситься до компетенції контролюючого органу.
Додатково інформуємо, що для платників податків на базі Інформаційно-довідкового центру Державної Фіскальної служби України працює Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР), за допомогою якого можна отримати роз'яснення з питань податкового і валютного законодавства. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 години, крім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007.
Також, цілодобово на e-mail: idd@sfs.gov.ua можна відправляти запити з питань застосування податкового законодавства. Повна інформація про діяльність Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу розміщена на веб-сайті ДФС України — www.zir.sfs.gov.ua, на суб-сайті ДФС у Житомирській області — www.zt.sfs.gov.ua.
Заступник начальника К.В. Риженкова